Специфічні вимоги до уроків української літератури: враховувати специфіку літератури як мистецтва слова; виховувати естетично розвиненого читача української
Скачать 257.91 Kb.
|
Специфічні вимоги до уроків української літератури:
Уроки літератури мають навчити розуміти, відчувати силу і красу художнього слова, відкривати для себе нову реальність – художню. Аналіз результатів анкетувань, експериментальних даних і безпосередніх спостережень за педагогічним процесом вказують на типові недоліки в організації уроків мови та літератури:
^
І. Соболєв [38] пропонує таку типологiю ypоків лiтератури: 1) урок-лекцiя (з обов'язковим в кiнцi або в серединi закрiпленням); 2) урок-розповiдь (розповiдь-бесiда, розповiдь-висновки); 3) урок учнiвських читань (реферати, доповiдi учнiв, усний твip); 4) урок вивчення тексту художнього твору (коментоване та виразне читання, самостiйнi роботи, усний переказ); 5) урок самостiйної роботи учнiв з пiдручником, хрестоматiєю, iншими друкованими джерелами; 6) урок складання планів (колективне, iндивiдуальне); 7) урок письмової роботи (навчальної; тренувальної, контрольної); 8) урок з використанням технiчних засобiв навчання або iлюстративно-живописних (фiльмiв, дiафiльмiв, грамзапису, лiтературних плакатiв, картин, малюнків); 9) урок повторення або закрiплення шляхом iндивiдуального опитування з обов’язковим рецензуванням учнiвських вiдповiдей (письмово й усно, письмового та усного фронтального опитування); 10) урок-бесiда за творами, рекомендованими для позакласного читання; 11) урок-диспут; 12) урок-екскурсiя. В основу цiєї класифiкaцiї покладенi i методи навчання, i види та форми роботи, i характер дидактичних завдань. Тут явно бракує єдиного принципу, за яким би визначалася типологiя ypоків лiтератури. За метою та способом проведення з урахуванням специфiки лiтератури як мистецтва слова розмежовує уроки М.Кудряшов [21]: 1) уроки вивчення художнiх творiв; 2) уроки вивчення основ теорії тa iстоpії лiтератури; 3) уроки розвитку мовлення. Кожний iз названих типiв подiляється на види. Типологiя М.Кудряшова [21] має такий вигляд (схематично): 1 тип – уроки вивчення художніх творів: а) уроки художнього сприйняття; б) уроки ретельної працi над текстом; в) уроки, якi узагальнюють вивчення творів. II тип – уроки вивчення основ теорії та історії літератури: а) уроки формування теоретико-лiтературних понять; б) уроки вивчення наукових, лiтературно-критичних статей; в) уроки за бiографiєю письменника; г) уроки за icторико-лiтературними матерiалами; д) уроки узагальнення, повторення, опитування. III тип – уроки розвитку зв’язного мовлення: а) уроки навчання творчим роботам за життєвим дocвiдом, лiтературними творами, картинами; б) уроки навчання усним оповiданням, усним вiдповiдям та доповiдям; в) уроки навчання писемного мовлення (творам); г) уроки аналiзу письмових творів. Урок літератури може включати багато елементів, які продиктовані логікою навчального процесу. Розглянемо основні з них. У загальній системі уроків на увагу заслуговує засвоєння учнями нової інформації, формування необхідних умінь і навичок, виховання моральних норм. Це основа основ навчання й тому саме на це потрібно відводити найбільше часу. Засвоєння учнями нових знань і формування навичок часто вимагає неодноразового впливу на свідомість учнів, з цією метою на уроках може проводитися закріплення знань, практикуватися виконання школярами самостійної роботи. Окрім роботи в класі, учні виконують і певні завдання вдома. Учитель повинен не лише запропонувати на уроці таке завдання, а й дати інструктаж щодо його виконання. На це також потрібен час. Виникає й необхідність систематично здійснювати контроль за виконанням учнями цих домашніх завдань. Таким чином, усі елементи традиційного уроку літератури необхідні в навчальному процесі. Але не можна закріплювати за ними якогось постійного місця на уроці; не може мати постійного місця й процес мотивації навчальної діяльності школярів, актуалізації їх опорних знань, необхідних для глибокого засвоєння теми. Усе залежить від характеру матеріалу, загальної побудови уроку, його мети й багатьох інших факторів. Іноді опитування й засвоєння нових знань зливається в єдиний процес. Попередні знання органічно входять у нову систему знань, які набуває учень. Засвоєний учнями матеріал стає інструментом пізнання нового. У структурі старих знань нові сприймаються глибше, а попередні знання збагачуються, поглиблюються в ході виконання творчих завдань. Не завжди доцільно вдаватися до закріплення матеріалу, відводячи на це окремий час. Процес засвоєння нових знань закономірно включає в себе повторення й закріплення раніше набутих, формування нових навичок. Таким чином, на думку Є.Пасічника [28], сувора регламентація етапів уроку, раз і назавжди подана структура не має під собою наукової основи. Відомий методист є прихильником ідеї, що першоелементом структури уроку є не етап, а навчальна ситуація. Він стверджує, що урок літератури – це взаємозв’язаний ланцюг навчальних ситуацій, і чим тісніший зв’язок між ними, тим вдалішою буде побудова уроку. Наприклад, Є.Пасічник пропонує таку структуру уроку вивчення вірша В.Сосюри “Весна”:
О.Телехова [38], дотримуючись більш традиційних поглядів, зазначає, що в усіх типах уроків можна виділити певні вузлові елементи, які впливають на вибір структури основної форми навчання й пропонує: I. Урок засвоєння нових знань та формування вмінь і навичок:
II. Урок узагальнення та систематизації знань:
У вcix класах чинними програмами з української літератури видiленi спецiальнi години на розвиток усного i писемного мовлення учнів. Цей час учитель використовує для написання учнями переказiв, творів та на iнших видів стилiстичних i граматико-стилiстичних вправ. На уроках розвитку зв’язного мовлення школярам пропонуються різноманітні творчі роботи, тому й структури цих уроків різні. Наприклад, Є.Пасічник [28] пропонує таку структуру уроку підготовки до твору за картиною:
Б.Степанишин [35] пропонує таку побудову уроку підготовки до написання письмової роботи:
Кожен учень є потенційним читачем художньої, біографічно-художньої, мемуарної, літературознавчої та науково-популярної літератури. Розвинути його читацькі потенції чи не розвинути залежить від батьків, старших братів, сестер, від телебачення, радіо тощо, але вирішальною в цьому процесі є роль учителя. Програми пропонують спецiальнi години для уроків з позакласного читання, мета яких - активiзувати читацький досвід дiтей, спрямувати їхні читацькі інтереси. За змістом і формами роботи деякі з них нагадують звичайні уроки літератури. Учні знайомляться з життям і творчістю відомих митців, вчаться аналізувати твори й групи творів, об’єднані тематично. Таким чином проводяться уроки узагальнюючого типу та уроки поглибленого вивчення окремих творів. Б.Степанишин [35] зазначає, що у практиці часто використовується така структура уроку з позакласного читання:
На думку Є.Пасічника уроки з позакласного читання мають свої специфічні особливості. Вивчення й цілеспрямоване корегування читацьких інтересів учнів, намагання вчителів охопити більшу кількість творів, які самостійно прочитані дітьми, породжує різноманітні організаційні форми – уроки-вікторини, уроки-конференції, уроки-конкурси, уроки-диспути та інші. Уроки з позакласного читання повинні бути своєрідним святом для учнів, викликати в них природну потребу обмінюватися думками з приводу прочитаного. Є.Пасічник [28] пропонує такі приклади побудови уроків позакласного читання у 5-му класі. “Українські народні казки”:
“З цілющих джерел”:
Нетрадиційні форми – це оригінальні форми, які допомагають вчителеві уникнути одноманітності і шаблонності в навчанні, застосовувати ефективні методи та прийоми у процесі засвоєння, закріплення учнями мовних і літературних знань, умінь і навичок, розвитку їхніх творчих здібностей. Нетрадиційні форми навчання відзначаються:
^ з української мови та літератури: уроки-ділові (рольові), інтелектуальні ігри, уроки винаходу, уроки-змагання, уроки творчості, уроки взаємонавчання учнів, уроки типу КВК, уроки - заочні мандрівки, уроки-творчі звіти, уроки-аукціони знань, уроки-дослідження, уроки семінарські заняття уроки-лекції, уроки літературно-музичні монтажі уроки-вистави, уроки –судові засідання уроки-концерти Обираючи певну структуру чи форму уроку, вчитель повинен враховувати насамперед її доцільність. Завдання словесника – вибрати таку форму функціонування уроку, яка в умовах даного класу забезпечить найвищу педагогічну результативність. Вибір технологій навчання української мови та літератури залежить від багатьох факторів, зокрема:
|
Похожие:
 | Календарно-тематичне планування з української літератури Вступ. Література як вид мистецтва І спосіб відображення дійсності. Усна народна творчість | | Програма фахових вступних випробувань для вступників на навчання... Фаховий вступний іспит для вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр» охоплює всі розділи курсу сучасної... |
| Розділ V. Варіанти контрольних робіт У таких же умовах знаходяться І майбутні вчителі української літератури – студенти-філологи 5 курсу | | Конспекти уроків мови та уроків літератури з виділеними фрагментами Студент має познайомитися із загальною оцінкою його роботи та зауваженнями в день проведення уроку |
| Програма вивчення української літератури рідного краю Класс «Тут древності живе нетлінний дух…». Тема історичної пам’яті у поезії сучасних українських поетів | | О. С. Переломова Стаття аналізує український постмодерний художній... Нтертекстуальність – структурна ознака текстів українського постмодерного художнього дискурсу |
| Значення творчості Івана Петровича Котляревського Петрович Котляревський своєю «Енеїдою» І «Наталкою Полтавкою», а вже її основу завершив великий Тарас Шевченко всю ж величну будівлю... | | Заявка на участь у проекті До заявки мусить бути додана опублікована рецензія чи матеріал на книжкову тематику, який стосується сучасної української літератури... |
| Допущено Міністерством освіти І науки України як підручник для філологічних... У підручнику системно осмислено здобутки критики, історії й теорії української літератури. У хронологічній послідовності проаналізовано... | | Календарно-тематичне планування з української літератури в 7 класі... Тарас Шевченко. Творче життя поета. Роздуми митця про сирітське життя в поезії «Мені тринадцятий минало» (Твір нагадати, оскільки... |