Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст


Скачать 327.59 Kb.
НазваниеМетодичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст
страница1/3
Дата публикации23.06.2013
Размер327.59 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
vb2.userdocs.ru > Математика > Методичні рекомендації
  1   2   3


Методичні рекомендації

до педагогічної практики

для студентів ІІІ курсу


Зміст


3. СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ 14

Укладач: Попова О.А ©

1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Основною формою навчально-виховної роботи з української мови є урок. якість уроку залежить від структурних та методичних його аспектів, які цілком залежать від вчителя.
Успіх підготовки й проведення уроку залежить від того, як учитель володіє методичними навичками прийомами проведення всіх етапів уроку, наскільки добре він володіє педагогічною технікою і знає матеріал (предмет викладання). Від учителя вимагається уміння планувати діяльність учнів на уроку, щоб зацікавити їх і стимулювати їхнє бажання спілкуватися.
^ Успішність планування залежить від:

1) знання мети навчання і програмних вимог до знань, умінь і навичок учнів;

2) володіння навчальним матеріалом з відповідних тем і розділів;

3) знання умов навчання: вікових особливостей специфіки конкретного класу, психологічних закономірностей засвоєння учнями мовного матеріалу; етапів формування мовних і мовленнєвих навичок і вмінь;

4) знання основних методичних вимог до уроку української мови;

5) врахування дидактичних і методичних принципів навчання.

Як відомо, система планування передбачає укладання річного календарного, календарного на чверть, тематичного, поурочних планів. Планування роботи на тривалий календарний термін озброює вчителя ясною перспективою власної діяльності і діяльності учнів. Тому практикант на початку практики має познайомитися з календарно-тематичним плануванням, вивчити нормативні документи.

^ Сучасні вимоги до уроку

1. Точне і творче виконання методичних і практичних вимог до уроку, грамотне визначення типу уроку, його місця в темі, розділі курсу, в системі міжпредметних зв'язків, бачення особливостей кожного уроку.

2. Врахування реальних навчальних можливостей класу, їхнього розвитку, психологічних особливостей ,учнів конкретного, рівня сформованості класного колективу; врахування інтересів, схильностей, потреб і запитів до даного уроку; цілеспрямована ліквідація пробілів ,учнів в знаннях учнів по конкретній темі.

3. Продумування і вирішення в єдності освітньої, розливальної, пізнавальної та виховної мети (формування наукового світогляду, досвіду правильної поведінки і спілкування, патріотизму) і нормального психічного розвитку школярів (розвиток інтелекту, мислення, пам'яті, уваги, уяви і емоційно-вольовий сфери дітей).

4 Вибір раціональної структури і темпу проведення уроку успішне рішення поставлених задач ,що забезпечують і ощадливе використання часу уроку.

5 Концентрація уваги учнів на засвоєнні важливих наукових понять, на, теоретичних положень, закономірностях засвоєння навчального матеріалу, виділення головного і істотного в змісті навчання. Забезпечення тісного і органічного зв'язку змісту уроку з життям, особистим життєвим досвідом і інтересами дітей, широке використання міжпредметних зв'язків.

6. Забезпечення практичної спрямованості уроку, створення реальних можливостей застосування учнями отриманих знань, вмінь і навичок.

7. Розширення арсеналу вибору засобів за рахунок активних інтенсивних засобів, використання на уроці оптимального поєднання словесних, наочних, практичних, репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.

8. Поєднання фронтальної форм роботи з груповою і індивідуальною.

9. Використання реальних навчальних можливостей диференційованого підходу

10. Формування у всіх усвідомленого і активного ставлення до своєї навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці

11. Спілкування з учнями на основі принципу поєднання високої вимогливості з повагою до особистості школяра, опора в роботі на весь класний колектив

12. Доцільне і раціональне використання підручників, наочних посібників

13. Дотримання гігієнічних і естетичних вимог до уроку

14 Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням наявного часу. При необхідності коментувати способи раціонального виконання завдання, прагнення до того, щоб навчання здійснювалося в цілому на уроці, а обсяг домашньої роботи, там, де це можливо, скорочувався.

15. Чітке дотримання плану уроку і одночасна готовність гнучко перестроювати його хід при зміні навчальних ситуацій, переходити до запасних методичних варіантів.

16 Виявлення в ході самоаналізу отриманих на уроку результатів навчання, виховання і розвитку школярів, визначення і аналіз причин недоліків і успіхів, врахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.

Вимоги до уроку української мови

  1. Комунікативне спрямування

  2. Запобігання інтерференції, опора на транспозицію знань і умінь.

  3. Урок повинен носити цілісний характер, забезпечувати зв’язок всіх етапів на підставі підпорядкування темі та меті.

  4. Значна увага приділяється мотивації – учні повинні бути зацікавленні в вивченні лінгвістичного матеріалу, в роботі на уроці, вони повинні розуміти реальне застосування мовних і мовленнєвих знань, умінь та навичок, набутих в процесі навчання.

  5. Опора на раніше вивчене, набуте, включення нового матеріалу в систему вивченого, врахування життєвого досвіду учнів.

  6. Форми й методи роботи на уроці повинні сприяти активній пізнавальній і розумовій діяльності учнів.

  7. Урок – повинні навчати способам дії, вироблення практичних умінь та навичок.

  8. Необхідно вчити учнів самостійній роботі, як при виконанні практичних завдань, так і при оволодінні новими

  9. Особливу увагу необхідно надавати роботі з розвитку правильного українського мовлення в усній й писемній формі.

  10. Урок повинен відповідати основним дидактичним принципам навчання.

  11. Індивідуалізація та диференціація навчання.

Типові недоліки уроків

  1. Захоплення плануванням окремо взятого уроку без зв'язку з іншими уроками;

  2. Слабке знання типології уроку, одноманітність уроків;

  3. Недооцінка особливостей конкретного уроку;

  4. Протиставлення творчості і програмно методичної дисципліни.

  5. Слабке знання особистості школяра і класних колективів,

  6. Недооцінка важливості визначення спеціальних задач уроку

    1. Неповне планування; без врахування задач психологічного розвитку;

    2. Некомплексне продумування (без зв'язку задач між собою); без виділення домінуючих для даного класу;

    3. Нечіткість формулювання задач

  7. Шаблонна структура уроку

  8. Перевантаженість змісту навчального матеріалу, втрата головного за численними деталями

  9. Недостатня увага до застосування знань..

  10. Відірваність теоретичних знань від їхнього практичного застосування.

  11. Одностороннє захоплення одними й тими ж засобами, або перестраховка — прагнення до різноманітності засобів ,що використаються заради самої різноманітності.

  12. Слабкий розвиток групових і індивідуальних форм навчання, захоплення фронтальними формами роботи там, де вони не ефективні.

  13. Односторонній підхід до диференціації навчання (здебільшого диференціація обсягу і міри складності навчального матеріалу).

  14. Пасивна позиція частини школярів в навчальному процесі; безсистемність в формуванні навичок раціоналізації навчальної праці.

  15. Слабке врахування особистого чинника і сприятливих взаємовідносин вчителя і учнів з метою підвищенні якості навчання.

  16. Некомплексне і недоцільне використання методів навчання.

  17. Недооцінка гігієнічних і естетичних умов навчання.

  18. Нераціональне використання часу на уроці, відсутність цільової установки на засвоєння головного на уроці і, як слідство цього, перевантаження домашніми завданнями.

  19. Прагнення будь-якою ціною виконати заздалегідь намічений план повністю, незалежно від виниклих на уроку обставин і, як слідство цього, формалізм, слабке врахування реальних умов, відсутність запасних методичних варіантів.

  20. Епізодичний характер самоаналізу, його спрощений характер без виявлення причин поганого засвоєння матеріалу, слабкий зв'язок одного уроку з іншим.

Увага !!! Розгорнутий план уроку складається студентом-практикантом після консультації шкільного вчителя-предметника і методиста. Студент виправляє помилки, доопрацьовує конспект уроку і представляє його методисту і шкільному вчителю для отримання допуску до уроку не пізніше, ніж за день до дати проведення уроку.

У процесі підготовки до уроку студенти-практиканти повинні пам'ятати:

  1. Складання конспектів уроків повинно передувати детальному ознайомленню із змістом відповідного розділу курсу української мови, української літератури (за програмою та підручником).

  2. Обсяг виучуваного матеріалу визначається відповідно до теми уроку; визначається обсяг знань, умінь і навичок, на формування яких спрямований урок.

  3. Визначається тип і структура уроку, забезпечення органічного зв'язку між вивченням програмового матеріалу й формуванням комунікативних умінь та навичок учнів, розвиток їх мислення, мовлення, вдосконалення естетичних смаків, виховання самостійності й активності розумової діяльності.

  4. Необхідно продумувати всі етапи уроку, здійснювати правильне дозування часу, спланувати використання наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичного матеріалу.

  5. Розробляючи конспект уроку, студент-практикант повинен спиратися на принципи системності й послідовності навчання:

а) спиратися на попередні знання учнів;

б) визначати місце нового матеріалу в структурі теми, розділу;

в) вивчення нового матеріалу здійснювати, встановлюючи зв'язки з раніше вивченим за схожістю ознак чи протиставленням;

г) забезпечити послідовність етапів уроку, яка відповідала б його дидактичній меті;

д) створювати проблемні ситуації;

е) спланувати плавний перехід до самостійної роботи учнів;

є) після кожного етапу уроку робити підсумок.

^ Схема підготовки студента-практиканта до уроку

1.Знайомство з календарно-тематичним планом вчителя для даного класу.

2 Визначення мети і завдань уроку.

3. Визначення можливих шляхів розв’язання окремих завдань уроків.

4. Вибір структури уроку, уточнення мети й змісту його окремих етапів.

При цьому потрібно врахувати:

— етап засвоєння мовного матеріалу (вивчення, формування умінь, узагальнення);

— конкретний навчальний матеріал (мовленнєвий, мовний);

  • види мовленнєвої діяльності, що дозволять розв’язати поставлені завдання;

  • на якому мовному і мовленнєвому матеріалі проводиться спостереження мовою і мовленням, формування умінь і навичок.

Пам’ятка підготовки практиканта до уроку української мови

  1. Ретельно вивчи розділ програми, який опрацьовується на уроці, а в деяких випадках переглянь пояснювальну записку та вимоги до знань та умінь учнів.

  2. Вивчи матеріал як певної теми так і всього розділу. Встанови місце даної теми серед інших розділів та тем розділу.

  3. Сформулюй мету уроку. Сплануй можливі шляхи її досягнення.

  4. Враховуючи особливості даного колективу, рівень підготовки, психологічну атмосферу. Обери оптимальний шлях досягнення мети.

  5. Продумай структуру уроку. Визнач мету кожного етапу уроку, що будеш проводити. Пам’ятай, що урок повинен навчати, виховувати, розвити учнів, і одночасно бути цілісним, тобто будь-який вид роботи повинен бути вмотивований загальною метою, і пов’язаний з іншими.

  6. Обери оптимальні методи та прийоми роботи на уроці, визнач свої можливості щодо їх реалізації

  7. Напиши розгорнутий конспект уроку (фрагменту).

  8. Підготуй необхідне унаочнення та ТЗН.

  9. Вивчи всі етапи уроку : їх мету та зміст. Приділи увагу початку та завершенню уроку.

  10. Затвердь конспект уроку у керівника.


^ 2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сучасний урок — це цілісний, логічно завершений відрізок навчально-виховного процесу спрямований на досягнення максимального результату.

Бажаних наслідків можна досягти тільки тоді, коли вони закладені в дидактичній меті уроку.

Планування майбутнього уроку починається з визначення мети. Згідно програмі навчання української мови переслідує освітню, виховну. Пізнавальну та розвивальну мету. В конспекті уроку студент визначає конкретні мету і задачі для свого конкретного уроку української мови.

Формулюючи освітню (навчальну) мету, студент конкретно вказує, чому він буде навчати, які навички і вміння учнів мають бути сформовані в процесі цього уроку.

Дидактична мета має відображати прогнозуючий результат, що виражається в знаннях і вміннях учнів, якого треба досягти на уроці.

У найзагальнішому вигляді мета — це образ результату, що прогнозується, на його досягнення і спрямовані зусилля педагога. Окрім того, вона відображає прогнозуючий наслідок уроку, дає змогу (майже автоматично) визначити його тип

Приміром,

^ ДИДАКТИЧНА МЕТА

ТИП УРОКУ

«Узагальнити й систематизувати знання учнів про частини мови»

«Узагальнення і систематизація знань»

«Сформувати у школярів поняття про рід іменників»

«Вивчення нового матеріалу»

«Позбутися характерних помилок вихованців, виявлених у контрольній роботі»

«Корекція знань»

Найпоширеніші помилки у формулюванні дидактичної мети

1. У меті відображається лише діяльність учителя: «розповісти», «пояснити», «показати», «ознайомити» та ін.

Але учитель може

«показати», а вихованці нічого не побачать,

«розповісти», «пояснити», а діти нічого з того не зрозуміють...

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

«Ознайомити школярів з »

«Розвиток умінь вживати … (удосконалення навичок…)

2. Дидактична мета підміняється методами, прийомами і засобами навчання.

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

«Вправи учнів у правописі прийменників і префіксів»

«Формування в учнів умінь у написанні прийменників і префіксів»

3. Дидактична мета підміняється навчальними завданнями, які відображають окремі питання змісту навчального матеріалу. Їх послідовне вирішення веде до реалізації дидактичної мети уроку.

«Сформувати в учнів поняття про...»,

«Сформувати (чи продовжити формування) у школярів уміння...» та ін.

Постановка ж навчальних завдань, їх кількість і формулювання носить дещо суб'єктивний характер, бо кожен учитель може визначити їх на свій розсуд і кількість завдань залежить від ступеня деталізації навчального матеріалу. Чим він більший, тим більша кількість навчальних завдань буде сформульована.

У цій роботі особливу увагу варто приділити тому, щоб, з одного боку, сукупність навчальних завдань давала змогу повно і вичерпно реалізувати мету уроку, а з іншого — не виводила за її межі.

Функції навчання, виховання і розвитку взаємопов'язані. Вони — відображення цілісного характеру навчально-виховного процесу.

Так, «засвоєння учнями особливостей правопису відмінкових закінчень іменників І відміни в Орудному відмінку» — належить до навчальної функції.

Прищеплення навичок самостійно спостерігати — до розвивальної, інтересу до предмета — дає змогу покращити результати навчання.

^ В ДИДАКТИЧНІЙ МЕТІ УРОКУ краще не вживати слова і вирази, як то:

«розповісти»,

«показати»,

«дати поняття»,

«закріпити» (з якою метою?)

«пояснити»,

«ознайомити»,

«розкрити»,

«сприяти формуванню»,

«створити атмосферу емоційного піднесення»,

«сприяти вивченню»,

«експериментальне підтвердити»,

«досліджувати залежність»,

«мотивувати розвиток»

бо вони не відображають суті кінцевих результатів, яких треба досягти на уроці;

б) мета не може підмінятися навчальними завданнями, які відображають конкретні запитання навчального матеріалу, а також методами, прийомами і засобами навчання.

Дидактична мета — важливий критерій для вибору оптимальних методів навчання.

^ Формулюючи мету вчитель повинен враховувати такі чинники:

  1. Методичні: зміст дидактичного матеріалу ; засоби і прийоми навчання; форми роботи;

  2. Психологічні: врахування вікових і індивідуальних особливостей учнів; мотиви навчання, їх характер; особливості внутрішньоколективних відношень;

  3. Педагогічні: врахування етапу навчання; підготовленість учнів до сприймання мовного матеріалу; посильність матеріалу ; рівень вихованості учнів конкретного класу;

  4. Лінгвопсихологічні: врахування лінгвопсихологічних особливостей, що формуються на уроці вид мовної діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) і мовного матеріалу

^ Як правильно сформулювати дидактичну мету?

Вивчення нового матеріалу (засвоєння нових знань)

«Сформувати у школярів поняття»

«Забезпечити засвоєння учнями нового матеріалу»

«Вивчити основні етапи (процесу, явища, творчого шляху та ін.)»

«Забезпечити оволодіння учнями новими знаннями (понять, закономірностей, залежностей та ін.)»

Застосування знань

«Навчити учнів застосовувати знання»

Розвиток умінь

«Сформувати (продовжити формування) в учнів уміння...», «Виробити вміння...», «Досягти автоматизму у виконанні учнями тих чи інших операцій», «Забезпечити оволодіння школярами дій, операцій».

Удосконалення знань (умінь)

«Поглиблювати і поширювати знання (уміння) учнів»

«Узагальнити і систематизувати знання учнів»

Контроль знань (умінь)

«Виявити рівень знань (умінь) учнів»

«Проконтролювати й оцінити рівень сформованості знань (умінь) учнів»

«Перевірити ступінь (рівень) знань (умінь) учнів, що вже набуті»

Корекція знань (умінь)

«Внести корекцію в знання (уміння) учнів»

«Удосконалити певні аспекти знань (умінь) школярів»

^ Що може стати основним змістом дидактичних цілей?

1. Головні ідеї певного навчального матеріалу (наприклад, основні ідеї даного літературного твору, цифра і число, взаємозв'язок ...).

2. Теоретичний матеріал, що містить закони і закономірності, поняття і судження, формули і правила.

3. Фактичний матеріал, який, з одного боку, конкретизує застосування теорії на практиці, і з іншого — дає змогу на його основі формулювати певні теоретичні положення.

  1. Уміння, якими мають оволодіти учні.

  2. Контроль і корекція знань і умінь учнів згідно з шкільною програмою


РОЗВИВАЛЬНА мета (завдання) уроку можуть бути сформульовані так:

розвивати фонематичний слух учнів, спроможність до імітації;

  • розвивати логічне мислення,

  • розвивати довгочасну і оперативну пам'ять,

  • спроможність самостійно планувати мовленнєву діяльність

розвивати уміння порівнювати, узагальнювати виучувані явища, робити висновки;

розвивати слухову пам'ять, слуховий контроль;

розвивати мовну реакцію;

  • розвивати уяву, короткочасну пам'ять, уміння логічно, послідовно викладати думки;

  • розвивати зорову пам'ять учнів;

розвивати культуру читання

  1   2   3

Похожие:

Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconПрограма та методичні рекомендації
Програма розроблена на підставі Типової інструкції з організації педагогічної навчальної практики студентів факультетів дошкільного...
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconМетодичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні...
Тема №22. “Хірургічна патологія легень та плеври. Принципи діагностики та лікування”
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconМетодичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні...
Тема № “Шок у хірургічних хворих. Етіологія, діагностика, лікувальна тактика”
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconМетодичні рекомендації по виконанню окремих структурних частин індивідуального завдання 8
Страхування. Методичні вказівки для виконання індивідуальної роботи для студентів напрямів підготовки 030508 «Фінанси І кредит» та...
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconМетодичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни «Хірургічні...
Тема №12: “Синдром гострого живота. Діагностика, диференційна діагностика І лікувальна тактика. Диференційна діагностика гострих...
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconМетодичні рекомендації та завдання для виконання розрахунково графічної...
А4, що містить питання теоретичного плану та три практичних завдання, які розглядають окремі елементи проектування технологічних...
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів з курсу «Сучасні...
Конспекти. Участь в обговоренні питань. Участь у активних І інтерактивних видах роботи
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconФінанси І кредит” Модуль 1 Бюджетний процес та особливості його організації...
Методичні вказівки для проведення навчальної практики „Організація та управління фінансами підприємств, організацій та установ”....
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconПро організацію І проведення практики студентів
Створити необхідні умови для виконання студентами програми практики, не допускати використання їх на посадах та роботах, що не відповідають...
Методичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів
Рецензенти: професор кафедри української філології смгу, канд філол наук Г. С. Ковальчук, зав кафедри української філології смгу,...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2014
контакты
vb2.userdocs.ru
Главная страница