Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник


НазваниеЗвєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник
страница3/7
Дата публикации10.02.2014
Размер1.01 Mb.
ТипДокументы
vb2.userdocs.ru > Культура > Документы
1   2   3   4   5   6   7

^ Освіта. Основи освіти
Незважаючи на тісний зв'язок системи навчання соціальної робо ти з різними національними, юридичними і соціальними умовами, в усіх цих країнах простежуються схожі структури, які нерідко породжують подібні проблеми. Усюди закладаються основоположні знання суспільних наук, юридичної та адміністративної системи. Аналогічною є організація, професійне поле діяльності Та методи соціальної роботи, наявні у навчальній програмі кожної країни. Крім того, додаткові дисципліни — статистика, емпіричне соціальне дослідження, іноземні мови — посідають своє місце в навчальному плані кожної країни. Одна третина навчального часу проводиться в приміщенні. (Данія і Фінляндія планують менше годин на навмання.) Як правило, основний етап навчання соціальних працівників триває три або чотири роки. Лише Югославія та Австрія мають постійну дворічну програму навчання (це зміниться із впровадженням навчання соціальної роботи в університетську систему Югославії: тут увійде у систему чотирирічна програма).

Австрія вирішила в найближчому майбутньому замінити існуючу програму підготовки соціальних працівників трирічними курсами. Об'єднане Королівство та Ірландія теж пропонують одно-дворічний дипломний курс для тих, хто має значний досвід соціальної роботи.

Є країни, в яких навчання соціальної роботи має досить тривалу традицію. Перші курси було засновано до початку першої світової війни в Австрії, Франції, Німеччині, Нідерландах, Швеції, Швейцарії та Об'єднаному Королівстві. Офіційне навчання почалося в період між світовими війнами в Бельгії, Данії, Фінляндії, Ізраїлі, Італії, Норвегії, Португалії та Іспанії. Пізніше до цього процесу приєдналися Греція, Ісландія, Турція, Югославія, де курси було організовано після другої світової війни.
З 1970 року більшість курсів навчання соціальної роботи зазнали реформування. Реформи мали різне пояснення, проте домінуючим мотивом була необхідність відгукнутися на зміни у професійній практиці (Фінляндія, Італія, Норвегія, Швеція, Об'єднане Королівство).

^ Курси вдосконалення
Різноманітність організації та структур навчання соціальної роботи на міжнародному рійні робить важким узагальнення можливостей підготовки аспірантів.

Учені ступені існують в Ірландії, Ізраїлі, деяких скандинавських країнах, в Об'єднаному Королівстві, Бельгії, Франції, Турції. Кваліфікація в соціальній роботі або соціальній науці, отримана в результаті проходження курсу навчання — загальноприйнята умова для вступу на такі курси. В Ірландії та Об'єднаному Королівстві для вступу також треба пройти співбесіду і щонайменше мати один рік стажу професійної роботи. Існує також можливість для випускників інших курсів вступити на дворічний курс із соціальної роботи, однак професійна кваліфікація, досягнута таким чином, відповідає стандарту диплому випускника з соціальної роботи.

У Швеції, Ірландії, Об'єднаному Королівстві найвищим ступенем є докторський ступінь. Фінляндія, Ізраїль, Ірландія, Об'єднане Королівство пропонують увести докторський ступінь на додаток до ін ших учених ступенів.

Ступені
Після тою як студент успішно пройшов курс навчанни та аспірантуру, він отримує сертифікат про академічну кваліфікацію. У країнах, де є курси а різними термінами навчання, випускники мо жуть мати різні види сертифікатів (Бельгія, Фінляндія, Франція, Ірландія, Нідерланди, Об'єднане Королівство, Югославія). Звичайно, академічний сертифікат дорівнює ліцензії щодо професійної кваліфікації. Лише у Німеччині, Греції, Люксембурзі погрібна про фесійна ліцензія на додаток до академічного сертифіката. Як правило, її видає урядове міністерство або спеціальне управління (Ірландія, Об'єднане Королівство).

Факультет
Матеріали по факультету (кваліфікація, структура, умови роботи) важко порівнювати, оскільки вони неоднорідні, часто неповністю зібрані і в них присутні різні системи освіти та різні ієрархічні статуси у межах вищої освіти. Але можна сформулювати деякі загальні висновки.

Композиція факультету відображає різноманітність і міждисциплінарний зміст навчання соціальної роботи. Поряд зі значною кіль кістю посадових осіб використовуються практики — як консультанти та інспектори. Вага тих чи інших груп варіюється від країни до країни, залежно від ситуації.

Викладацький склад, як правило, це академічні соціальні працівники, соціальні вчені та професіонали в галузі соціальної роботи. Симптоматичним є те, що майже в усіх країнах соціальна робота Іце не має повного наукового визнання. Таким чином, здебільшого створюється дивна ситуація, коли викладачі, із соціальної роботи мають більш низький статус, ніж викладачі інщих навчальних дисциплін. У Фінляндії, Ірландії, Швеції та Об'єднаному Королівстві ця проблема є тимчасовою і з часом вирішиться офіційним академічним визнанням навчання соціальної роботи. Проте часткова академізація навчання соціальної роботи в ряді країн із самого початку призвела до виникнення проблеми (Німеччина, Греція, Італія, Нідерланди, Іспанія, Югославія).

Статус і оплата службового персоналу залежить від багатьох факторів. Як правило, майже всі школи мають працюючих повний робочий день членів професорсько-викладацького складу. Виняток становить Іспанія. У школі звичайно працюють один або два постійних члени професорсько-викладацького складу, а інші — погодинно. Така організація праці вважається несумісною з хорошою освітою. У багатьох країнах все більше використовуються професіонали-практики з соціальної роботи в якості викладачів, оформлених на півставки. Більшість викладачів соціальної роботи — жінки, хоча досвід у Німеччині — симптоматичний: інтеграція соціальної роботи в третинну загальноосвітню систему з її традиційними академічними стандартами прийому на роботу призвела до того, що з 1971 року на роботу стали приймати більше чоловіків, ніж жінок. Останнім часом жінки у цій країні — рідкий виняток серед інститутського керівництва.

Тільки кілька країн дають повні дані Іцодо умов праці і кількісного співвідношення викладачів і студентів. Ірландія та Об'єднане Королівство зберегли тенденцію до інтенсивної персональної опіки, яка потребує досить сприятливого співвідношення викладач — студент, а саме 1:10. Усі країни заявляють про необхідність посиленої уваги до особистості студента під час практичних занять.
Отже, найзначнішими напрямами в навчанні соціальної роботи в Європі є:
• академізація;
• обмеження освіти світськими науками;
• збільшення в навчанні "загального" підходу;
• "європеїзація".

Останнім часом серед громадськості багатьох високорозвинутих країн спостерігається глибокий скептицизм у ставленні до соціальної роботи. Це часто зумовлюється фінансовою кризою держави загального благоденства, проте слід пам'ятати і "кризу ідентичності" самої соціальної роботи. Конкуренція добровільних і самодопоміжних ініціативних груп, з одного боку, та ініціатива профспілок — з іншого, примушує ініціаторів цієї справи у багатьох країнах точно визначити соціальну роботу, встановити її унікальний внесок і виправдати витрати на неї. Соціальна робота в більшості країн починає консолідуватися на рівні методології (Німеччина, Франція, Італія, Об'єднане Королівство). Соціальні працівники готують для себе професійну "нішу" і працюють як укладачі навчальних програм і планів, як організатори, а також ті, хто сприяє соціальним змінам. Однак якщо така професійна установка можлива, навчання соціальної роботи повинно забезпечуватися добре спланованою, науково обгрунтованою і практично зорієнтованою навчальною програмою, що відповідає її мсті в різних країнах Європи.

^ НАВЧАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В АВСТРІЇ
Професійна асоціація соціальних працівників створила комісію з розробки нового закону про організацію школи та створення відповідних навчальних планів для курсів соціальної роботи. Комісія, яка складається з членів професійних асоціацій, викладачів шкіл соціології і представників студентства, ставить за мету скласти навчальний план підготовки соціальних робітників, який задовольняв би їхні вимоги та побажання.

Відповідні дворічні курси були продовжені на один рік, з тим щоб підготовка студентів була ефективною і відповідала сучасним вимогам. Є країни, де практикується восьмисеместровий курс нявчання. Згідно з новими постановами курсам налається ще третій рік навчання.

До шестисеместрового навчального плану введено теоретичні кур си з додатковими заняттями на семінарах і спеціалізовану роботу принаймні протягом 20 тижнів. Практичні заняття поєднуються із загальною інформацією і теоретичними роботами, оскільки кваліфіковані працівники повинні керувати збиранням статистичних даних для наукових робіт. Протягом усього періоду навчання студентам надається можливість набувати безпосереднього досвіду роботи (контроль та управління, групова динаміка). Особливо важливим є те, що така практика спостерігається упродовж тривалого часу.

Абітурієнти, які не закінчили середню школу, мають право вступу до соціологічної школи. Річний попередній клас поступово замінюється для них тестом на кваліфікацію.

Інститути соціальної роботи
Після завершення середньої шкоди освіту можна продовжити в чотирьох університетах, інших інститутах, які мають статус університетів, а також у педагогічних коледжах, академіях, школах соціальної роботи. Навчання в університетах складеться, як мінімум, з восьми семестрів, а закінчення докторського курсу потребує меншою мірою десяти семестрів. Навчання у педагогічних коледжах і академіях складається з чотирьох-шести семестрів. У наш час при, університетах немає курсів соціальних працівників. Двома школами соціальної роботи керує федеральний (центральний) уряд, який знаходиться у Відні і Сент-Пелтоні (Нижня Австрія); у Верхній Австрії, Стирлі і Во рарлберзі школи перебувають під керівництвом місцевих провінційних влад, є школи в Інсбурзі і Тіролі,спонсорами яких є католицька церква, а у Відні — католицька вечірня школа; існує, також школа соціальних працівників під керівнцтвом міських влад Відня. Мета шкіл — розвиток знань, здобутих у середній школі, набуття студентами спеціальних знань і досвіду для наступної роботи спеціалістами в сфері соціальної роботи на високому професійному рівні.

^ Вимоги до вступників
Вік абітурієнтів має бути не мододше І8-років; вони повинні мати або диплом про закінчення середньої школи або завершену одинадцятирічну шкільну освіту і річний попередній курс навчання соціальної роботи, який можна пройти в деяких школах соціальної роботи.

Крім офіційних вимог щодо освіти, закон вимагає психологічної оцінки вступників. Процедури щодо відбору вступників включають у себе стандартизовані тести на кмітливість й особистісні якості, групові дискусії, есе та інтерв'ю з персоналом і консультації психологів.

Більшість студентів вступають до Академії соціальної роботи відразу ж після одержання диплому про закінчення вищої середньої школи у віці від 18 до 20 років. Однак їх кількість зменшується в зв'язку з обов'язковим однорічним курсом для студентів без диплому вищої середньої школи.

Після другої світової війни зросла кількість студентів чоловічої статі, оскільки збільшився прийом чоловіків до шкіл соціальної роботи. Спочатку важко було знайти студентів-чоловіків, а нині співвідношенні! між представниками жіночої та чоловічої статі сягає 3:1, іноді навіть 2:1. Заяви про вступ у деякі Інколи соціальної роботи свідчать про рівність співвідношення чоловіків і жінок,
Академії соціальної роботи приймають приблизно 350 студентів на рік. У 1984 році загальна кількість студентів, які вивчали соціальну роботу як свою майбутню професію, становила майже 650 чоловік; близько 300 студентів щороку закінчують академії соціальної роботи.

^ Навчальна програма
Класні курси включають у себе гуманітарні і суспільні науки І (психологію, педагогіку, соціальну медицину; право (закон), соціологію, економіку і соціальну політику, політологію і соціальну філософію) та соціальну роботу (теорію соціальної роботи, професійні галузі, методи соціальної роботи, адміністративне керування, методи дослідницької роботи, використання досліджень, майстерні і цехи, групову динаміку, спостереження, мистецтва і ремесла).

Проекти
Кожний семестр студенти працюють над проектом у групі, яку складають 6 або 11 осіб. Викладач школи соціальної роботи або соціальний працівник агентства керує проектами, що знайомлять студентів з тими новими ідеями, над впровадженням яких вони працюють. Група студентів розробляє і впроваджує в практику свій проект. Крім того, студенти повинні вміти вести документацію стосовно власної діяльності, користуватись спеціальною літературою.

^ Спеціалізований практикум
Навчальний план включає чотири місяці практики під наглядом спеціалістів, з яких один місяць повинен бути проведений в агентстві з соціального забеспечення дітей або юнацтва і один місяць - у закладах з роботи з дорослими.

^ Підвищення кваліфікації
Відповідно до вимог асоціації праці на відпустки для працівників освіти соціальним працівникам надається відпустка на один тиждень щорічно для підвищення кваліфікації. Для професійної діяльності необхідне додаткове навчання, освіта, яка оплачується працедавцем.

^ Ступені і свідоцтва
Випускники академій соціальної роботи отримують звання дипломованого соціального робітника. Для визнання дійсними дипломів, виданих за рубежем, соціальні працівники проходять процедуру підтвердження за спеціальним звертанням у федеральне міністерство освіти, спорту та мистецтв Австрії. У компетенції цього міністерства підтверджувати дипломи, одержані у будь-якій іноземній школі соціальної роботи. У разі виникнення необхідності скласти додаткові іспити вони проводяться компетентними інспекторами місцевої школи.

^ НАВЧАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В НІМЕЧЧИНІ
Розвиток освіти в соціальній роботі
Початком навчання соціальних працівників у Німеччині вважається 1893 рік, коли Жанетт Шверін організувала набір ні курси "Групи дівчат і жінок для соціальної допомоги і роботи". У 1899 році під керівництвом Аліси Соломон була вперше заснована однорічна програма. У 1905 році Протестантська церква в Ганновері створила першу справжню Жіночу школу із соціальною забезпечення. У 1908 році Аліса Соломон відкрила першу соціальну жіночу школу з дворічною програмою у Берліні - програмою, яка згодом була поширена по всій Німеччині.

Було б невірним плутати період заснування, закладів, з безпосереднім початком роботи в цій галузі. Допомогу інвалідам, сиротам, хворим і старим людям була невід'ємною частиною роботи, церкви і релігійних структур починаючи з Середніх віків. Громадську турботу про них забезпечували також широко, розвинуті служби добровольців серед громадян (система Магістрату) з початку XIX ст. Поступово впроваджувалася думка про необхідність мати відповідну професійну освіту тим, хто задіяний у соціальних службах. Дівчата і жінки верхівки середнього класу ("вищі доньки") були готові взяти участь у подібних освітніх програмах, оскільки під впливом жіночою руху вони бажали покласти кінець всім видам дилетантської роботи з тими, хто потребує допомоги, а також впливу чоловіків у цій сфері; з цієї точки зору, чоловіки не могли поки що розглядати соціальну службу як корисне заняття.

Перші школи соціальної роботи розвивались у взаємозв'язку з інститутами соціального забезпечення за прикладом розвитку соціальної роботи в Англії та Америці. Однак традиційні інститути соціальної роботи, насамперед Протестантські та Римсько-католицькі церкви з їх організаціями (Внутрішня Місія, Діаконічна Робота і Карітас), боролися за поширення свого впливу на цю сферу. Коли соціальна робота стала професійною (упродовж першої світової війни і після неї), більшість шкіл і програм соціальної роботи були пов'язані з Церквою Пліч-о-пліч з ними продовжувала існувати велика кількість непро фесійних шкіл. Деякі підготовчі програми проводились організацією з соціального забезпечення соціал-демократичних робітників. На початку 70-х років зв'язки шкіл з різними типами організацій стали слабшати.

У зв'язку з тим, що перші школи соціальної роботи були відкриті для жінок, це стало першопричиною того, що освіта в соціальній роботі засновувалась поза університетським рівнем та ієрархією освіти в Німеччині (жінок почали приймати на навчання й університети лише на рубежі століть; істотними залишалися проблеми жінок-студентів у 20-х роках). Ці історичні витоки продовжують являти собою найсерйознішу перешкоду для професіоналізації соціальних служб і виз нання цієї професії на одному рівні з лікарями та юристами. У Німеччині зацікавлені групи намагалися утримувати перших спе ціалістів (жінок) в сфері соціальної роботи в рамках підлеглих у соціальних і судових адміністраціях та. охорони здоров'я під керівництвом чоловіків-спостерігачів. Ці тенденції не змогли стати на перепоні у зв'язку із сприятливими умовами Веймарської Республіки, особливо пруських розпоряджень щодо освіти в соціальній роботі від 1920 року. Але в нацистський період їх знову було висунуто на перший план у деяких галузях. Спроби набрати чоловіків за допомогою спеціальних програм, спрямованих на професійну підготовку в соціальній роботі, відносяться до середини 20-х років, але вони були не дуже успішними до 1945 року, з огляду на низький статус цих програм.

Хоча після другої світової війни все більше і більше жіночих шкіл почали приймати чоловіків, соціальна робота до кінця 60-х років продовжувала залишатися, в основному, "жіночою" справою, не дивлячись на зростання серйозної теоретичної бази у підготовці та підвищенні статусу шкіл з простих професійних шкіл до вищих професійних шкіл та академій. До кінця 60-х років не існувало передвипускних курсів соціальної роботи при університетах (їх попередники при університетах Франкфурта та Иєни і при Німецькій Академії соціальної та педа гогічної роботи жінок не пережили захвату клади нацистами). У 1970—71 роках програми а соціальної роботи спільно з іншими програмами в бізнесі та інженерії увійшли до системи вищої освіти. Виникли плани щодо можливого інтегрування коледжів в університети з метою збільшення практичної спрямованості університетських знань, але подібні плани мали невеликий успіх.

Соціальна робота в Німеччині як професія зробила суттєвий внесок в інтернаціоналізацію соціальної роботи. Наприклад, Аліса Соломо н була третім президентом Міжнародної Асоціації шкіл соціальної роботи. Цей позитивний напрямок був ліквідований нацистською диктатурою. Соціальна робота в Німеччині підпала під значний вплив англо-американських ідей.
1   2   3   4   5   6   7

Похожие:

Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconРасписание занятий студентов факультета социальных наук, психологии...
Введение в профессию «Социальная работа», лк., асс каф. Сиср бахаровская Е. В., ауд. 427
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconРасписание занятий студентов факультета социальных наук, психологии...
Введение в профессию «Социальная работа», лк., асс каф. Сиср бахаровская Е. В., ауд. 427
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconСоциальные отношения
Социальная структура общества, ее элементы. Неравенство и социальная стратификация
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconСамоопределение и профориентация учащихся 2 курс 4 семестр Психология и социальная педагогика
Когда каждая группа людей противопоставляет свои интересы интересам другой стороны
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconСистема социальной стратификации
В основе социальной стратификации лежит социальная дифференциация — разделение людей по группам, соотносимым между собой как по горизонтальной,...
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconРабочая программа дисциплины конфликтология Направление подготовки...
Объем трудоемкости: 5 кредитов (180 часов, из них. 50 часов аудиторной нагрузки, 4 ч. Кср, 126 часов самостоятельной работы)
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconСоциальная работа и консультирование детей
Семинар №5 Консультирование и психосоциальная поддержка детства (дошкольный и младший школьный возраст)
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconРейтинг-план по дисциплине «Социальная работа и консультирование детей» Ступень
Консультирование и психосоциальная поддержка детства (дошкольный и младший школьный возраст)
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconРасписание занятий магистрантов факультета социальных наук, психологии...
Концептуальные основы современного социального государства и социальное право, сем., ст пр каф. Сиср макарова Е. И., ауд. 412
Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч посібник iconРасписание занятий магистрантов факультета социальных наук, психологии...
Концептуальные основы современного социального государства и социальное право, сем., ст пр каф. Сиср макарова Е. И., ауд. 420
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2014
контакты
vb2.userdocs.ru
Главная страница