Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії”


Скачать 431.74 Kb.
НазваниеМетодичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії”
страница1/4
Дата публикации16.07.2013
Размер431.74 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
vb2.userdocs.ru > Физика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4


ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра хірургії № 1

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету.

Модуль № 4. “Симптоми та синдроми в хірургії”

Змістовий модуль № 7. “Загальні питання в хірургії”

Тема № 4. “Шок у хірургічних хворих. Етіологія, діагностика, лікувальна тактика”.

"Затверджено"

на методичній нараді кафедри

"__9_"_червня_2010 р.

Протокол № __8____

Зав. кафедрою ______(проф. Грубнік В.В.)

/підпис/
^

Одеса – 2010


Тема практичного заняття: «Шок у хірургічних хворих. Етіологія, діагностика, лікувальна тактика.» - 2 години.

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Актуальність теми обумовлена високим рівнем летальності за умов розвитку шоку, який складає за різними даними від 25 до 50% страждаючих на шок...

^ 2. МЕТА ЗАНЯТТЯ:

2.1. Навчальна мета:

- студент повинен знати, засвоїти:

а) класифікацію шоку згідно етіопатогенетичних аспектів стану;

б) діагностичні критерії стадій шоку;

в) принципи лікування різних видів шоку;
- надати студентам можливість оволодіти навичками:

а) розпізнавати окремі види вищезгаданої патології,

б) оцінити важкість стану хворого за результатами проведених досліджень;

в) прогнозувати можливі ускладнення;
^ 3. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ДОАУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ:

Дисципліни

Знати

Уміти

1

2

3

  1. Попередні:

1.1 Нормальна анатомія, гістологія


    1. Мікробіологія



    1. Патоморфологія




    1. Патофізіологія




    1. Нормальна фізіологія



1.6 Фармакологія


Нормальну будову, розміри всіх органів та систем

Особливості перебігу запалення в різних тканинних структурах органів з урахуванням типу імунної реакції й особливостями збудника.

патоморфогенез формування поліорганної недостатності при шоці


розвиток патологічних кіл при шоці

нормальні фізіологічні показники(гемодинаміки, дихання, нирок тощо)

основні групи лікарських засобів(дозування, фармакокінетику, фармакодинаміку, показання, фармакологічні властивості тощо



Розрізняти структурні компоненти та їх функціональне призначення всіх органів та систем
Відрізняти різні форми запалення (бактеріальне, вірусне тощо.)
за характерними макро- та мікроскопічними характеристиками визначати шокові зміни органів на різних стадіях шоку

визначати за показниками різні стадії шоку

визначати відхилення від норми
призначити лікування шоку на різних його стадіях у залежності від виду, обсягу крововтрати, особливостей патогенезу


^ 4. ЗМІСТ ТЕМИ
Отут я вийшов з заціпеніння й взявся за ії пульс. У холодної руці його не було. Тільки після кількох секунд знайшов я трохи помітну рідкісну хвилю. Вона пройшла… потім була пауза, під час якої я встиг глянути на синіючі крила носа й білі губи… Хотів вже сказати: кінець… на щастя, втримався… Знову пройшла ниточкою хвиля. Вісь як потухає порвана людина, - подумалося мені, - отут вже нічого не зробиш…”

М.А. Булгаков ”Записки юного лікаря”

Визначення поняття «шок»

Шок (від анг. shock — удар, потрясіння) — патологічний процес, що розвивається у відповідь на вплив надзвичайних подразників, який супроводжується прогресивним порушенням життєво важливих функцій нервової системи, кровообігу, дихання, обміну речовин та інших функцій. Власне, це зрив компенсаторних реакцій організму у відповідь на ушкодження.

Шок - гостре загальне порушення гемодинаміки з тенденцією до самопогіршення, що призводить до наростаючому дефіциту кисню в клітинах, і, спочатку зворотні, а пізніше незворотні ушкодження клітин.

Причини шоку

По патогенезу шок підрозділяється на:

• гіповолемічний;

• кардіогений;

• травматичний;

• септичний;

• анафілактичний;

• неврогений;

• комбіновані (поєднують елементи різних шоків).

У практиці хірурга найчастіше доводиться зіштовхуватися з гіповолемічним і септичним шоком ;

Гіповолемічний шок

Цей вид шоку виникає внаслідок швидкого зменшення обсягу циркулюючої крові, що зумовлює падіння тиску наповнення циркуляторної системи та зниження венозного повернення крові в серце. У результаті розвивається порушення кровопостачання органів та тканин та їх ішемія.

Причини

Обсяг циркулюючої крові може швидко зменшитися з наступних причин:

• Крововтрата. Зовнішня чи внутрішня крововтрата (наприклад, після ушкоджень, операцій, при гастроінтестинальных кровотечах, при порушеннях згортання крові);

• плазмовтрата (наприклад, при опіку, перитоніті, при пошкодженнях тканин, кишковій непрохідності);

• втрата рідини організмом без відповідного її поповнення (наприклад, при поносі, блювоті, кишкових норицях, багатому потовиділенні, цукровому й нецукровому діабеті) призводить до розладу водно-електролітного обміну на кшталт гіповолемічної гіпернатріемії.

Порушення балансу рідини й електролітів :

• При гострому панкреатиті: гостра гіповолемія та гіповолемічний шок. Дегідратація.

• При кишковій непрохідності: гостра гіповолемія та дегідратація утворюються у зв'язку з втратою рідини і депонуванням їх у просвіті кишківника. Загальний обсяг втраченої рідини може бути дуже великим. Втрати носять ізотонічний характер, швидко призводять до порушень центральної й периферичної гемодинаміки, спочатку на кшталт гіповолемічного шоку.

• При перитоніті: виражена ізотонічна дегідратація, гіповолемічний шок вимагають проведення термінових протишокових заходів. Загальна втрата рідини за відсутності замісної терапії сягає 4—6 л і більше.

Септичний шок – обумовлене сепсисом зниження тиску ( гіпотензія : АТ менше 90 мм.рт.ст. ) за умов адекватно поповненого ОЦК і неможливістю піднесення АТ вище 90 мм.рт.ст. шляхом застосування симпатоміметиків.

Порівняльна характеристика порушень гемодинаміки при різних видах шоку ( Додаток №1 ) Діагностика

Шоковий синдром ставлять за наявності у хворого гострого порушення функції серця й кровообігу, що виявляється слідуючими ознаками:

• холодна, волога, блідооціанотична чи мармурова шкіра;

• різко уповільнений кровообіг нігтьового ложа;

• занепокоєння, затемнення свідомості;

• диспное;

• олігурія;

• тахікардія;

• зменшення амплітуди артеріального тиску та її зниження.

Клінічна класифікація поділяє шок чотирма ступеня за рівнем його важкості.

Шок І ступеня.

Свідомість збережено, хворий контактний, злегка загальмований. Систолічний артеріальний тиск (АТ) перевищує 90 мм ртутного стовпа, пульс прискорений.

Шок II ступеня.

Свідомість збережено, хворий загальмований. Систолічний АТ 90-70 мм ртутного стовпа, пульс 100—120 ударів за хвилину, слабкого наповнення, дихання поверхневе.

Шок III ступеня.

Хворий адинамічний, загальмований, на біль не реагує, стосовно питань відповідає однозначно. Шкірні покрови бліді, холодні, з синюшним відтінком. Дихання поверхневе, часте. Систолічний АТ нижче 70 мм ртутного стовпа, пульс більш 120 ударів за хвилину, ниткоподібний, центральний венозний тиск (ЦВТ) дорівнює нулю чи негативний. Спостерігається анурія (відсутність сечі).

Шок IV ступеня проявляється клінічно як один з термінальних станів.
Вирізняють три ступеня ізотонічного зневоднення (В.Хартиг):

I ступінь (дефіцит близько двох літрів): стомлюваність, тахікардія, слабкість, апатія, анорексія, схильність до ортостатичного колапсу, АТ у положенні лежачи нормальний;

^ II ступінь (дефіцит близько чотирьох літрів): апатія, анорексія, блювота, падіння АТ навіть у становищі лежачи;

III ступінь (дефіцит 5—6 л): затьмарення свідомості, шок, АТ систолічне в положенні лежачи нижче 90 мм. рт. ст.

Оцінка важкості крововтрати

Американська Колегія хірургів в 1982 році встановила 4 класи кровотеч, залежно від обсягу крововтрати й клінічних симптомів

клас

Клінічні симптоми

Обсяг крововтрати

У мл.

l

Тахікардія в спокої й при переході з горизонтального положення у вертикальне (ортостатична), підвищення АТ, ознаки периферичної вазоконстрикції

15%

750-1250

ll

Ортостатична гіпотензія ( більш ніж на 15 мм. рт. ст.), блідість

20-25%

1250-1750

lll

Артеріальна гіпотонія в положенні лежачи, занепокоєння, блідість, холодний піт, олігурія

30-40%

Більш 1750

lV

Порушення свідомості, колапс, органна недостатність

Більш 40%

Більш 2000


^ Клінічні вияви гіповолемії



Клінічні вияви

Об’єм крововтрати (% від маси тіла)

5%

10%

15%


Слизові оболонки

сухі

дуже сухі

«запечені»

свідомість



норма

норма

сплутано

Ортостатичні зміни АТ та ЧСС


незначні

помірні

виражені

АТ у спокої


нормальний

знижений

низький

ЧСС у спокої


норма або декілька підвищена

збільшена

виражена тахікардія

діурез

трохи знижений

знижений

значно знижений


^ Гравіметричний метод.

Інтраопераційну крововтрату визначають за різницею маси просочених кров'ю та сухих серветок, тампонів, кульок, пелюшок, халатів. Отриману величину збільшують на 50% та сумують з об'ємом крові, що знаходиться в банці електровідсмоктувача. Погрішність методу становить 10-15%.

Для орієнтовної оцінки рівня важкості крововтрати можна розраховувати індекс Альговера- Брубера, так звань шоковий індекс.(відношення частоти серцевих скорочень до систолічного артеріального тиску)

- 0,54 – 0

- 0.78 – 10-20% -0,5-1,0л

- 0,99 -21-30% - 1,0 – 1,5л.

- 1,11 – 31-40% - 1,5- 2,0л.

- 1,38 – 41-50% - більше 2,0л

- більше 1,5 – більше 50%

^ Частота пульсу

ЧСС 90-100 уд/хв - 10-20%

ЧСС до 120 уд/хв - 21-30%

ЧСС до 140 уд/хв. 31-40%

ЧСС більш 140 уд/хв -41% і більше

Систолічний артеріальний тиск крові

АТ сист. більше 100 мм. рт. ст. - 10-20%

АТ сист. менше 10 мм. рт. ст. - 21-30%

АТ сист. менше 70 мм. рт. ст. – 31-40%

АТ сист. менше 50 мм. рт. ст. – більше 41%

^ Більше точно рівень важкості крововтрати відбиває класифікація по Кулакову В.І. і співавт. 1998 р.

Густина крові

Гематокрит (г/л)

Об’єм крововтрати (мл)

Нв(г/л)

1057-1054

0,44-0,40

До 500

65-62

1053-1050

0,38-0,32

1000

61-50

1049-1044

0,30-0,22

1500

59-48

Менше ніж 1044

Менше 0,22

Більше 1500

Менше 43



^ Класифікація крововтрати (Брюсов П.Г. 1998р)

По виду

  1. Травматична (раньова, операційна)

  2. Патологічна (захворювання, патологічні процеси)

  3. Штучна (ексфузія, лікувальні кровопускання)

По швидкості розвитку

Гостра (більше 7% ОЦК/год)

Підгостра (5-7% ОЦК/год)

Хронічна (менш 5% ОЦК/год)

По обсягу

Мала (0,5-10% ОЦК)

Середня (11-20% ОЦК)

Велика (21-40% ОЦК)

Масивна (41-70% ОЦК)

Смертельна (більше 70% ОЦК)

За ступенем гіповолемії і можливості розвитку шоку

Легка – дефіцит ОЦК 10-20%, дефіцит ГО – менш 30% - шоку немає, шкіра холодна, бліда, суха. Діурез більше 30 мл/год. Нт-38-32%, Нв – 80-90 г/л, ШІ 0,8-1,2, рівень фібриногена, тромбоцитів, тромбоцитовий час, фібринолітична активність у нормі або декілька вища за норму. Дефіцит ОЦК 15-20% (1000мл)

Помірна –дефіцит ОЦК 21-30%, дефіцит ГО – 30-45%, шок виникає при тривалій гіповолемії. Збудження, занепокоєння, холодний піт. Діурез менше 25-30 мл/год. Нт-30-22%, Нв – 70-80 г/л, ШІ 1,3-2,0, рівень фібриногена, тромбоцитів, тромбоцитовий час, фібринолітична активність вища за норму. Дефіцит ОЦК 25-30% (1500-2000мл)
Тяжка – дефіцит ОЦК 31-40%, дефіцит ГО 46-60%, шок неминучій

Вкрай тяжка - дефіцит ОЦК понад 40%, дефіцит ГО понад 60%, шок, термінальний стан. шкіра бліда, липкий піт, анурія. Нт менше 22%, Нв – нижче 70 г/л, ШІ більше 2,0, рівень фібриногена, тромбоцитів, тромбоцитовий час, фібринолітична активність знижені. Коагулопатія споживання змінюється фібринолізом. Дефіцит ОЦК більше 35% (більше 2л).



Дуже важливим і чутливим критерієм гіповолемії є показник ЦВТ. При втраті 100 гр. крові ЦВТ знижується на 0,7 см. вод. ст, тобто на кожний 1л крові ЦВТ знижується на 7 см. вод. ст..
  1   2   3   4

Похожие:

Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconМетодичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні...
Тема №22. “Хірургічна патологія легень та плеври. Принципи діагностики та лікування”
Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconМетодичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни «Хірургічні...
Тема №12: “Синдром гострого живота. Діагностика, диференційна діагностика І лікувальна тактика. Диференційна діагностика гострих...
Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconСписок студентів третього курсу медичного факультету

Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconПрактичного заняття 7
Письмові та комп’ютерні тести для поточного контролю знань студентів другого курсу за Болонською системою
Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconПрактичного заняття 6
Письмові та комп’ютерні тести для поточного контролю знань студентів другого курсу за Болонською системою
Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconМетодичні рекомендації до педагогічної практики для студентів ІІІ курсу Зміст
Структурні елементи уроку української мови та умови підвищення його ефективності 14
Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconМетодичні рекомендації по виконанню окремих структурних частин індивідуального завдання 8
Страхування. Методичні вказівки для виконання індивідуальної роботи для студентів напрямів підготовки 030508 «Фінанси І кредит» та...
Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconМетодичні рекомендації та завдання для виконання розрахунково графічної...
А4, що містить питання теоретичного плану та три практичних завдання, які розглядають окремі елементи проектування технологічних...
Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів з курсу «Сучасні...
Конспекти. Участь в обговоренні питань. Участь у активних І інтерактивних видах роботи
Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни “Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією” для студентів VІ курсу медичного факультету. Модуль № “Симптоми та синдроми в хірургії” iconМетодичні рекомендації до семінарських та практичних занять з дисципліни
Предмет І метод правового регулювання господарського права. Види господарської діяльності
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2014
контакты
vb2.userdocs.ru
Главная страница